UkraineNOW

 

 

Искать


 

НОВИНИ
Автор

Автор

Автор-редактор статей

    У приміщенні Луганської обласної державної адміністрації – Луганської обласної військово-цивільної адміністрації під головуванням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая,за участі Т.в.о. начальника, заступника начальника Головного управління Держпраці у Луганській області Дениса Рисухіна відбулось чергове засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. 
    В ході засідання його учасники обговорили  заходи із протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапи послаблення протиепідемічних заходів на території Луганської області. Зокрема, під час засідання була заслухана і обговорена інформація щодо виконання заходів на території Луганської області, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із COVID-19 та статистики захворюваності на COVID-19 серед мешканців Луганщині. 
    На засіданні було  наголошено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 435, передбачена можливість послаблення або застосування протиепідемічних заходів на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації.
    За результатами роботи комісії було прийнято рішення щодо послаблення карантинних заходів з 05 та з 10 червня на території Луганської області. А саме:
    1. З 05.06.2020 дозволити:
  • діяльність закладів харчування, зокрема приймання відвідувачів у приміщеннях, за умови дотримання протиепідемічних заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 (зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 435) та Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 18.05.2020 № 18 (в редакції постанови головного державного санітарного лікаря України від 02.06.2020 № 32);
  • особам, які досягли 60-річного віку, не дотримуватися зобов’язання щодо самоізоляції відповідно до абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392;
  • проведення релігійних заходів за умови здійснення контролю релігійною організацією за дотриманням фізичної дистанції між учасниками не менше ніж 1,5 метра та перебування не більше ніж однієї особи на 5 кв. метрах площі будівлі, якщо релігійний захід проводиться в приміщенні.
    2. Починаючи з 10.06.2020 буде дозволено:
  • діяльність закладів культури, зокрема з прийманням відвідувачів за рішенням власника (органу управління), у тому числі культурних заходів, за умови перебування не більше однієї особи на 5 кв. метрах площі приміщення, де проводиться захід;
  • діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, крім дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

    У боротьбі з коронавірусною пандемією, її поширенням та проявами в кожній постраждалій країні світу, в тому числі Україні, передову лінію оборони забезпечують медичні працівники. У таких умовах стає вкрай актуальним питання забезпечення медичних працівників засобами індивідуального захисту та правильність їх використання медиками.

    Для збереження здоров’я медичних працівників, керівники закладів охорони здоров’я повинні забезпечити необхідною кількістю засобів індивідуального захисту медичний персонал, згідно Методичних рекомендацій розрахунку кількості (запасу) засобів індивідуального захисту необхідних для забезпечення медичних працівників в період спалаху інфекційних хвороб, затверджених Наказом МОЗ України від 17.02.2020 № 366. Також важливо організовувати навчання працівників щодо правильного використання ЗІЗ. Під час таких навчань їх учасники мають засвоїти правила вибору, одягання, знімання та утилізації засобів індивідуального захисту. Також звертаємо увагу, що ЗІЗ, які використовують медичні працівники, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

    До головних засобів індивідуального захисту медичних працівників відносяться:

  1. Маска. Призначена для зменшення виділення збудників інфекційних хвороб з дихальних шляхів.

    У яких випадках слід використовувати маску? Пацієнти із симптомами застуди або з підозрою на інфекцію, що передається краплинно-аерогенним шляхом, мають надягати маску – вона обмежить потенційне розповсюдження респіраторних виділень. Медичні працівники мають надягати маску, щоб захиститися під час надання медичної допомоги і за наявності ризику утворення великих крапель та бризок біологічних рідин пацієнта (кашель у пацієнта з бронхо-ектатичною хворобою легень, промивання хірургічної рани тощо). Медичні працівники мають надягати маску під час процедур і маніпуляцій, які вимагають стерильності, щоб захистити пацієнта від можливих інфекцій.
Також маску слід надягати: хворим, які мають респіраторні симптоми – кашель, нежить та здоровим людям, які перебувають у місцях великого скупчення, з метою додаткового захисту.
    Як правильно надягати маску? Закиньте гумки за вуха, розправте маску, щоб вона прикривала ніс та рот, обтисніть носову пластину. Не слід чіпати зовнішню частину маски руками. Якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком.
    Коли змінювати маску? Міняйте маску кожні чотири години. Обов’язково змініть маску, як тільки вона стала вологою. Увага! Не можна: використовувати маску повторно.
    Як безпечно знімати маску? Не торкайтеся до її зовнішньої поверхні – зніміть маску за гумки, згорніть і викиньте у смітник.

  1. Респіратор.
    Респіратори необхідно використовувати в таких випадках:
    – під час роботи з пацієнтами, що мають інфекції із повітряно-крапельним шляхом передавання, приміром: туберкульоз, кір, вітряну віспу тощо;
    – під час деяких процедур (бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахео-бронхіального дерева, збір мокротиння тощо).
    – для догляду за пацієнтами, що мають інфекцію з невідомими шляхами передавання;
    – під час догляду за пацієнтом з коронавірусною інфекцією.
    Правила надягання респіраторів:
    Довге волосся треба зібрати у хвіст, чоловікам – поголитися. Якщо носите окуляри, їх варто зняти, а руки обробити. Заведіть гумки на передню частину респіратора та просуньте долоню під ними. Прикладіть чашу респіратора до обличчя, верхню гумку перекиньте на потилицю, нижню – за вуха. Розправте респіратор на обличчі, обтисніть носову пластину пальцями обох рук. Перевірте, щоб гумки респіратора не перехрещувалися – для цього достатньо подивитися на себе в дзеркало.
    Робіть «тест долоні»
    – тримайте руки перед респіратором і зробіть різкий вдих або видих.
    – якщо відчули, що повітря проходить між респіратором та шкірою, треба поправити респіратор на обличчі
    Респіратори не забезпечують надійного захисту неголеним людям, а надто тим, хто має бороду.
        Під час догляду за хворими, які мають інфекції із контактним або краплинним шляхом передавання, зовнішня поверхня респіратора може забруднитися мікроорганізмами. Тому використовуйте їх одноразово.
        Заміна. Як і маску, респіратор необхідно замінити, щойно він став вологим. Виробники респіраторів, як правило, зазначають максимальний термін використання – не більше восьми годин безперервної роботи чи одна робоча зміна.
  2. Ізоляційний халат використовують для захисту шкіри та запобігання забрудненню одягу під час роботи.
       Вимоги до халатів:
    – мають бути завдовжки до середини литок;
    – мати довгі рукава;
    – бути світлих кольорів, щоб легше можна було ідентифікувати забруднення;
    – мати петлі для пальців або еластичні манжети, щоб рукави не закочувалися.
       Знімати халат необхідно акуратно, не торкаючись його зовнішньої поверхні. Потім згорнути та утилізувати. Після зняття халату слід обробити руки.
       Увага! Куртки, клінічні та лабораторні халати, які надягають поверх особистого одягу для зручності чи ідентифікації, не є засобами індивідуального захисту.
  3. Рукавички. За підозри чи підтвердженого випадку інфікування коронавірусом, медичним працівникам рекомендовано використовувати нестерильні нетальковані нітрилові рукавички з манжетою до середини передпліччя.
       Використовуйте рукавички в таких випадках:
    – коли є передбачуваний безпосередній контакт з кров’ю або іншими біологічними рідинами, слизовими оболонками та потенційно інфікованими матеріалами;
    – коли є безпосередній контакт із пацієнтами, які інфіковані патогенами, що передаються контактним шляхом;
    – під час роботи із потенційно забрудненим обладнанням і поверхнями, що використовують під час догляду за хворими.
        Увага! Рукавички заборонено мити чи обробляти дезінфектантами, щоб використовувати повторно. Адже при цьому втрачається цілісність їх  структури, а мікроорганізми не можуть бути абсолютно видалені з поверхні рукавичок.
    Рукавички надягають останніми з усіх ЗІЗ, обов’язково поверх манжетів халату.
        Як правильно знімати рукавички:
    – зачепіть її на рівні долоні іншою рукою в рукавичці та обережно зніміть;
    – тримайте зняту рукавичку іншою рукою в рукавичці;
    – просуньте пальці руки без рукавички на зап’ясті під рукавичку, що залишилася надягненою, та зніміть її, загорнувши над першою рукавичкою.
  4. Окуляри/захисний щиток.
        Звертаємо увагу, що персональні окуляри і контактні лінзи не є засобами індивідуального захисту для слизових оболонок очей. Для цього мають використовуватись спеціальні засоби. Зокрема, захисний щиток для обличчя виготовляється із прозорого пластику, щоб забезпечити добру видимість для пацієнта і медичного працівника. У нього має бути ремінець, що регулюється, для щільного прилягання до голови та зручного носіння, а також стійкість до запотівання. Захисні щитки бувають одно- та багаторазові.
        Захисні окуляри мають щільно прилягати до шкіри і мати гнучку рамку з ПВХ, що легко пристосовується до контурів обличчя та рівномірно тисне.
    Окуляри закривають очі та ділянки навколо, мають прозорі пластикові лінзи з покриттям від запотівання і захистом від подряпин. Ремінці, що регулюються, забезпечують міцне кріплення, щоб окуляри не зміщувалися під час клінічної діяльності. Захисні окуляри також бувають одно- чи багаторазові.
        Як безпечно зняти: захисні окуляри та щиток знімають за ремінець на потилиці або за кінцівки дужок і при цьому не торкаються їхньої передньої поверхні.

   Головне управління Держпраці у Луганській продовжує публікацію статей щодо роз’яснення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, який діє з 01 липня 2019 року (далі – Порядок).

    Згідно вимог пункту 54 Порядку, Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

    Пунктом 55 Порядку передбачено, що посадові особи Держпраці або її територіального органу мають право перевіряти об’єктивність розслідування нещасного випадку комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку.

    За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов’язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

    Згідно вимог пункту 56 Порядку роботодавець після одержання обов’язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов’язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк..

    Також зазначимо, що відповідно пункту 57 Порядку, Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку за результатами перевірки об’єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з’ясування обставин і причин настання нещасного випадку, встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

    Інспекторами відділу державного нагляду в хімічній промисловості Управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), з метою забезпечення безперервної роботи в частині проведення інформаційно-роз‵яснювальної роботи з питань, що належать до компетенції Держпраці, надаються консультації у дистанційному режимі на звернення громадян, спеціалістів з охорони праці та керівників підприємств.

    Так, протягом поточного тижня посадовими особами відділу надані консультації щодо дотримання законодавства з питань охорони та гігієни праці. З представниками підприємств області були обговорені питання забезпечення працівників  засобами індивідуального захисту, порядку організації медичних оглядів працівників, порядку проведення атестації робочих місць, отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Активна робота з надання дистанційних консультацій представникам суб’єктів господарювання області триває.

    З огляду на те, що вугільна промисловість має свої специфічні особливості, а вугілля є одним з основних джерел палива й енергії для народного господарства, гігієна праці у вугільній промисловості набуває особливого значення.

    Праця шахтарів супроводжується великим ризиком і характеризується низкою особливостей. Основними виробничими шкідливостями, які характеризують умови праці шахтарів, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, незадовільне освітлення.

    Мікрокліматичні умови в шахтах вирізняються своєю специфікою. Температура повітря в шахтах залежить від температури гірських порід, від тепла, що виділяється внаслідок окислення вугілля, і від ґрунтових вод; вона підвищується на 1 °С через кожні З0—40 м у міру віддалення від поверхні землі.

    Характерною особливістю мікроклімату шахт є різкі коливання окремих його компонентів на різних ділянках підземних робіт. Для повітряного середовища шахт характерні дуже високі температури і висока відносна вологість, що несприятливо впливає на організм шахтарів. В умовах високої вологості повітря не виділяється піт і температура тіла може досягнути меж, небезпечних для здоров'я і життя людини.

    Пил як головний несприятливий чинник у вугільних шахтах утворюється і надходить у повітря під час усіх робіт, пов'язаних із бурінням, відбиванням; накиданням, транспортуванням і перевантаженнямвугілля. Несприятливий вплив вугільного пилу на організм шахтарів виявляється у виникненні специфічних професійних захворювань — антракозу або антракосилікозу. Крім цього, подразнювальна дія пилу може зумовити захворювання верхніх дихальних шляхів, очей і шкіри.

    Шум і вібрація в шахтах спричинюються роботою пневматичних відбійних молотків, врубових машин і особливо гірських комбайнів. Шум шахтових механізмів перевищує на 10—20 дБ припустимі рівні шуму у виробничих умовах. Шум є причиною різних за інтенсивністю розладів слуху, особливо в осіб, які працюють у шахті багато років.

    Захворюваність шахтарів за своєю структурою віддзеркалює специфіку санітарно-гігієнічних умов праці в шахті і міститься на середньому рівні порівняно із захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності працівників інших галузей промисловості. Перше місце в цій структурі посідає травматизм, який дає до 20% усіх випадків захворювань із тимчасовою втратою працездатності, на другому місці — грип, далі йдуть шкірно-гноячкові захворювання, ангіна, побутові травми, шлунково-кишкові захворювання, неврит і радикуліт.

    На особливу увагу заслуговує антракоз, або силікоантракоз. Захворювання розпочинається зі скарг, характерних для бронхіту. Воно виявляється слабкістю, болем за грудниною, кашлем, особливо під час роботи. Об'єктивно в легенях спостерігають фіброзні пилові вогнища, розсіяні по всіх ділянках легенів.

    Заходи, спрямовані на оздоровлення праці у вугільній промисловості, повинні передбачати механізацію виробничих процесів.

    Шум і вібрацію в шахтах долають удосконалюючи конструкції машин, а також встановлюючи устаткування на амортизувальні фундаменти.

    Важливе значення у профілактиці захворювань шахтарів має раціональний спецодяг. Основним його видом є костюм, який складається з куртки і штанів, або комбінезон із цупкої бавовняної чи лляної тканини. Каски виготовляють із фібри. Для захисту ніг використовують гумові чоботи з фланелевою підкладкою. Для захисту органів дихання застосовують респіратори, а для очей — окуляри із сітками.

    Оздоровлення умов праці шахтарів здійснюють шляхом модернізації гірничодобувних підприємств. Потрібно також встановлювати належні системи вентиляції й витяжки, які знижують ризик перегрівання і захворювання на пневмоконіоз. Важливого значення у профілактиці травм набуває навчання робітників прийомам самодопомоги і взаємодопомоги, а також постачання їх аптечками.

    Робітники, які поступають на роботу у вугільні шахти, повинні пройти медичний огляд, а тих, котрі вже працюють там, обстежують періодично з обов'язковою рентгенографією грудної клітки.

    Згідно з Планом роботи відділу державного нагляду в газовому комплексі Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області на ІІ квартал 2020 року, інспекторським складом відділу проводиться консультаційна та інформаційно-роз’яснювальна робота, стосовно вимог законодавчих та нормативно – правових актів з охорони праці.

    Одним з напрямків превентивної діяльності є проведення онлайн-семінарів та нарад. Так, протягом минулого тижня проведені семінар та нарада в відділі освіти Новопсковської районної ради на тему: «Стан охорони праці на підприємстві. Травматизм та професійні захворювання на виробництві». Також інспекторами відділу надано 15 кваліфікованих консультацій керівникам та фахівцям спеціалізованих підприємств, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» та його філії, ТОВ "ДЕМ і К", ПП ВКФ "Промбутресурс", КП "Старобільськвода" та ін.

    Основними висвітленими питаннями було підготовка мереж, систем газопостачання до роботи в осінньо-зимовий період, розглянуті зміни в законодавстві при отриманні дозволів та оформленні декларацій на виконання робіт підвищеної безпеки. Також в ході зазначених заходів з представниками підприємств було обговорено питання забезпечення співробітників спеціалізованих підприємств газового господарства засобами індивідуального захисту та гігієни. 

    Підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей – 2020», який організовано журналом «Охорона праці» за підтримки  Державної служби України з питань праці.

    Всього на фінальний тур конкурсу представлено 216 робіт з 24 областей України.  Найбільшу активність виявили діти  в Хмельницькій і Харківській областях. Тут до управлінь Держпраці надійшла рекордна кількість  малюнків  – 2545 та 1712. Під час першого відбіркового туру регіональні журі, створені  в обласних підрозділах Держпраці, розглянули близько 10 тисяч малюнків.

    Перед журі фінального туру конкурсу постало не менш складне завдання – визначити серед кращих творів  – авторів найкращих, найбільш змістовних, яскравих, тематично актуальних,  автентичних за ідеєю та художнім втіленням  малюнків.

    До складу журі увійшли представники журналу «Охорона праці», Міністерства культури, молоді та спорту України, міністерства освіти і науки України, АРТ академії сучасного мистецтва імені Сальвадора Далі, Державної служби України з питань праці, яку представляла Наталія Віжул, начальник відділу з питань охорони праці департаменту з питань праці Держпраці.

    Фінал конкурсу відбувся 29 травня  у редакції журналу «Охорона праці».  Робота журі тривала кілька годин. Представляємо переможців. Їх малюнки вже розміщено  на сайті журналу «Охорона праці»  та на сторінці у Facebook.

    Перша  вікова група від 6 до10 років:

І місце – Мартинюк Софія  м. Кременець, Тернопільська обл.

ІІ місце – Вакуленко Дарина  м. Драбів, Черкаська обл.

ІІІ місце – Гаврилейко Олександра смт Клесів, Рівненська обл.

    Друга вікова група від 11 до 14 років:

І місце – Чепуріна Наталія  м. Харків.

ІІ місце – Сніховська Ольга  м. Косів, Івано-Франківська обл.

ІІІ місце – Костюк Христина  м. Львів.

    Третя  група від 15 до 18 років:

І місце – Ямпольська Поліна м. Покровськ, Донецька обл.

ІІ місце – Снігирь Олена  смт. Семенівка, Полтавська обл.

ІІІ місце – Гапюк Надія м. Чернівці.

http://dsp.gov.ua/pidbyto-pidsumky-vseukrainskoho-konkursu-dytiachoho-maliunka-okhorona-pratsi-ochyma-ditei-2020/

    Головне Управління Держпраці у Луганській області звертає увагу, що на засіданні Уряду схвалено проєкт змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, де передбачено скорочення переліку робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявність дозволів, переведенням на виконання робіт підвищеної небезпеки шляхом подання декларації до Держпраці.

    Зміни постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207, що вносяться до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

    Пункти 7 і 9 викласти в такій редакції:

    “7. Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

    “9. Для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

  • на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;
  • на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
  • на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

    Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом”.

    Пункт 15:

    1) абзаци другий - четвертий замінити абзацом такого змісту:

“Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки продовжується територіальним органом Держпраці.”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

    2) абзац третій після слова “поданої” доповнити словами “не пізніше десяти робочих днів до закінчення дії дозволу,”;

    3) в абзаці четвертому слово “(застосування)” виключити, а слова “експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки” замінити словами “експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва”.

    Пункт 21  викласти в такій редакції:

    “21. Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

    Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

    Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

       Перелік видів робіт підвищеної небезпеки було скорочено до 6 видів, а перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – до 4 позицій.

       Види робіт підвищеної небезпеки:

  • виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р.№ 956“Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357);
  • вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху;
  • утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки;
  • газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах;
  • спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу;
  • підземні та відкриті гірничі роботи.

    Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

  • устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р.№ 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357);
  • технологічне устатковання для утилізації зброї, боєприпасів та виробів ракетної техніки;
  • гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин та огрудкування руд і концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній та коксохімічній промисловостях;
  • устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

     Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання. Відмова в реєстрації декларації не допускається.

     У разі зміни відомостей або виявлення суб’єктом господарювання помилки в поданій декларації суб’єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом п’яти робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки. Посадові особи територіального органу Держпраці протягом п’яти робочих днів з дня отримання оновленої декларації вносять зміни до реєстру.

     Самодекларування проведення небезпечних робіт дасть можливість підприємцям скоротити час на отримання відповідних дозволів у Держпраці. Роботодавці матимуть змогу скорегувати в процесі виконання робіт подану декларацію або, навіть, відкликати її. Контроль Держпраці за дотриманням підприємцями норм законодавства про охорону праці залишається незмінним.

    Право на отримання компенсації втраченого заробітку за час самоізоляції від COVID-19 мають усі працевлаштовані. Допомога фінансується у разі самоізоляції під медичним наглядом або перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.

    Підставою для її нарахування є виданий у встановленому порядку лікарняний листок із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11». Такі лікарняні видаються, як і в загальних випадках, спочатку на п'ять днів з наступним продовженням.

    Щоб отримати від Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11» своєму роботодавцю.

    У свою чергу, роботодавець на підставі отриманого від працівника лікарняного листка оформлює заяву-розрахунок, у якій вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду на фінансування. Зробити це можна дистанційно.

    Розмір допомоги складає 50% середньої заробітної плати та не залежить від тривалості страхового стажу працівника. Фонд здійснює фінансування, починаючи з шостого дня, перші п'ять днів оплачуються роботодавцем.

    Для медичних працівників компенсація складає 100% середнього доходу і також не залежить від тривалості страхового стажу.

    Під час проведення польових робіт в агропромисловому комплексі зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних зі застосуванням, транспортуванням та зберігання пестицидів. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, у тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. 

    Транспортування, зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати з дотриманням керівниками, спеціалістам та працівниками підприємств агропромислового комплексу під час всього періоду польових робіт. Слід посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничого травматизму та організувати роботу згідно вимог  Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» (НПАОП 01.0-1.02-18) у частині безпечного здійснення робіт із транспортування, зберігання та застосування пестицидів.

Основні вимоги безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив:

  1. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати з дотриманням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та інших нормативно-правових актів у частині безпечного здійснення робіт із транспортування, зберігання та застосування пестицидів.
  2. Не дозволяється у темний час доби здійснювати роботи, пов’язані з транспортуванням аміаковмісних мінеральних добрив, приготуванням розчинів, змішуванням їх та внесенням у ґрунт.
  3. Не дозволяється транспортувати разом різні види пестицидів, хімічна взаємодія яких у разі порушення герметичності упаковки може спричинити займання.
  4. Не дозволяється перевозити пестициди та протруєне насіння разом із біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами, а також із людьми.
  5. Не дозволяється використовувати для зберігання продуктів, фуражу, води тощо тару від мінеральних добрив, навіть після її знешкодження (знезаражування). Тара з-під мінеральних добрив утилізується згідно з вимогами природоохоронного законодавства.
  6. У машинах, які застосовуються для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей переміщення пестицидів (фланці, затички, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки.

Дополнительная информация