UkraineNOW

 

 

Искать


 

НОВИНИ
Автор

Автор

Автор-редактор статей

    Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області повідомляє, що дію Кодекса законів про працю України (далі —  КЗпП) на період карантину ніхто не скасовував.

    Якщо працівник бажає звільнитися за власним бажанням, про що подав заяву, роботодавець має його звільнити за ст. 38 КЗпП, якщо працівник зазначає поважну причину для цього (наприклад, повернення додому у зв'язку з карантином), власник має звільнити такого працівника в строк, про який він просить (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

    Якщо причиною звільнення є закінчення строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП) — перепон для такого звільнення також немає. До того ж нерозірваний вчасно трудовий договір вважатиметься подовженим на невизначений строк і карантин жодним чином не впливає на цю норму. Те саме стосується звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) — воно цілком може відбутися під час карантину.

    Звільнення з ініціативи роботодавця може бути здійснене тільки при всебічному розгляді даного питання. Наприклад, звільнити працівника за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) можна, лише якщо такий прогул допущено без поважної причини. Карантин або ускладнення в користуванні громадським транспортом чи загалом неможливість ним користуватися у зв'язку з карантином, безперечно, є поважними причинами. Також, наприклад, працівників не переводено на дистанційну роботу і вимагається присутність на робочому місці, а працівник не виходить на работу із причин введення карантину в населеному пункті, де він працює, не можливо звільнити його за прогул.

    Стосується це і звільнення, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, — систематичне невиконання обов'язків, покладених на працівника трудовим договором. Звільнити за цією підставою можна також лише за відсутності поважних причин. Не можна звільняти й із ініціативи роботодавця тих працівників, які тимчасово непрацездатні з причин захворювання (ч. 3 ст. 40 КЗпП), за винятком:

  • повної ліквідації підприємства;
  • нез'явлення працівника на роботі більш ніж 4 місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності (не рахуючи декретної відпустки).

    Головне управління Держпраці у Луганській області звертає увагу роботодавців на деякі аспекти проведення медичних оглядів працівників, які викладені у розділі ІІ «Загальні вимоги до проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників» Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України N 246 від 21.05.2007:

    «2.1.   Попередній (періодичні) медичний огляд працівників проводиться закладами охорони здоров’я, що віднесені до другої, першої, вищої акредитаційної категорії за результатами державної акредитації відповідно до Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 № 765 ( 765-97-п ), а також спеціалізованими закладами   охорони   здоров'я,   які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 25.03.2003 № 133 ( z0283-03 ), зареєстрованим   в Міністерстві юстиції України 10.04.2003 за № 283/7604, вищими медичними навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, які мають кафедри та курси професійних захворювань та проводять лабораторні, функціональні та інші дослідження і надають медико-санітарну   допомогу за спеціальностями, що передбачені додатками 4 та 5 до пункту 2.6 цього Порядку.

     2.2. Заклади державної   санітарно-епідеміологічної   служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками   особи   визначають   категорії   працівників,   які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня   складають   Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1.

     2.3. На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають   попередньому   (періодичним)   медичному   огляду, роботодавець   складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров’я, третій - до закладу державної   санітарно-епідеміологічної   служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

     2.4. Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду   працівників   роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров'я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

     Під час прийняття на роботу в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами   праці роботодавець повинен видати направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівника (далі - направлення)   за   формою, зазначеною у додатку 3.

     2.5. Роботодавець   за   рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне   обстеження   працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію   працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

     2.6. Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які   беруть   участь   у   їх   проведенні,   перелік необхідних лабораторних, функціональних   та   інших   досліджень,   медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов'язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими   обов'язкові   попередній   (періодичні)   медичний   огляд працівників, наведеному в додатку, 4 та Переліку робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5.

     2.7. Періодичність проведення медичних оглядів у закладах охорони   здоров'я   може   змінюватися   закладом   державної санітарно-епідемічної     служби,    виходячи     з   конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки.

     2.8. Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров'я (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.

     Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.

     До складу Комісії входять обов'язково терапевт, лікарі, які пройшли   підготовку з профпатології. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших закладів охорони здоров'я. Комісія забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень.

     2.9.   На   підставі   списку працівників, які підлягають періодичним   медоглядам,   заклад  охорони   здоров'я   складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.

     У плані-графіку вказуються строки проведення   медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться   тільки  за наявності результатів зазначених досліджень.

     2.10. Для проходження медичного огляду працівник пред'являє до Комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого, при попередньому медогляді пред'являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою».

    Із іншими пунктами Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України N 246 від 21.05.2007 можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07/print

    На період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Держпраці не припиняє проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до її компетенції.
    З цією метою впроваджується функція «інтерактивний інспектор» для забезпечення  роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.
    Поставити свої запитання та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів, інформація про які розміщена на офіційних веб-сайтах Держпраці та її територіальних органів.

Область

Посилання на розміщену на офіційному веб-сайті інформацію

Вінницька

http://vn.dsp.gov.ua/kontaktna-informatsiya-dlya_1/

Волинська

http://lutsk.dsp.gov.ua/11325-2/

Дніпропетровська

http://www.dp.dsp.gov.ua/

Донецька

https://dn.dsp.gov.ua/zvorotnii-zvyazok/

Житомирська

http://zt.dsp.gov.ua/27032020.html

Закарпатська

http://uz.dsp.gov.ua

Запорізька

http://zp.dsp.gov.ua/index.htm

Івано-Франківська

http://dspif.gov.ua/news/

Київська

http://kiev.dsp.gov.ua/novyny/

Кіровоградська

http://kr.dsp.gov.ua/index.php/5164-inf31-03-20

Луганська

http://lg.dsp.gov.ua/news/

Львівська

http://lviv.dsp.gov.ua/?p=35753

Миколаївська

http://mk.dsp.gov.ua/news/

Одеська

http://www.od.dsp.gov.ua/

Полтавська

http://pl.dsp.gov.ua/archives/13490

Рівненська

http://rv.dsp.gov.ua/

Сумська

http://sumy.dsp.gov.ua/news/top-news/

Тернопільська

http://te.dsp.gov.ua/

Харківська

https://www.kh.dsp.gov.ua/

Херсонська

http://ks.dsp.gov.ua/

Хмельницька

http://km.dsp.gov.ua/news/

Черкаська

http://ck.dsp.gov.ua/

Чернівецька

http://cv.dsp.gov.ua/

Чернігівська

http://cn.dsp.gov.ua/cp2cms/w/cntu/news/new1411

http://dsp.gov.ua/main-news/interaktyvni-inspektory-derzhpratsi-konsultuvatymut-pratsivnykiv-ta-robotodavtsiv-pro-osoblyvosti-zastosuvannia-zakonodavstva-na-period-karantynu/

    Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 затверджено Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (додатки 1 і 2 до постанови).

    Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16 затверджено Порядки застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці.

    Згідно з цими Порядками щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами відповідного Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ, а щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці — незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.

    Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими й важкими умовами праці встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів» від 31 грудня 1997 року № 383/55 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 28 січня 1998 року за № 50/2490.

    Для визначення тривалості додаткової відпустки роботодавець зобов’язаний провести атестацію робочого місця працівника . При цьому слід керуватися Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. 

    Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

    Обчислення страхового стажу згідно статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

    Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2020 мінімальний розмір заробітної плати в Україні 4723 грн.).

    Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

    Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

    ТП = Св:В,

    де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

    Св - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

    В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

    До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

    Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

    Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

- 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

- 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;

- 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів"; особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

     Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, - 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

    Головне управління Держпраці у Луганській продовжує публікацію статей щодо роз’яснення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року         № 337(далі – Порядок), який діє з 01 липня 2019 року.

    Розглянемо склад комісії з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що підлягають спеціальному розслідуванню.

    Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).

    Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).

    Відповідно до пункту 15 Порядку до складу спеціальної комісії входять:

  • посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);
  • представник робочого органу Фонду;
  • представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;
  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;
  • представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання;
  • представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

    У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).

    У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.

    Спеціальне розслідування групового нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), під час яких загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держпраці або за її дорученням відповідним територіальним органом.

    Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п’ять і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, утвореною Держпраці.

    Головне управління Держпраці у Луганській області повідомляє що, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 27 (далі – ПКМУ № 27) затверджено «Технічний регламент обладнання, що працює під тиском» (далі – Технічний регламент).
    Цей Технічний регламент визначає вимоги щодо проектування, виготовлення та проведення оцінки відповідності обладнання, що працює під тиском, та агрегатів з максимальним робочим тиском (PS) понад 0,5 бара. Технічний регламент розроблено з метою імплементації положень Директиви 2014/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку обладнання, що працює під тиском.
    Пунктами 4 та 5 ПКМУ № 27 встановлено, що:
- обладнання, що працює під тиском, та агрегати можуть бути розміщені на ринку і введені в експлуатацію за умови їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту, належного монтажу, технічного обслуговування та використання за призначенням;
- вимоги нормативно-правових актів та нормативних документів щодо забезпечення захисту працівників під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, та агрегатів не можуть передбачати модифікацію такого обладнання у спосіб, не передбачений цим Технічним регламентом.
    Разом з тим, ПКМУ № 27 установлено, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, яке відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 35 (визнана такою, що втратила чинність), та введено в обіг до набрання чинності ПКМУ № 27, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.
    За наявності підстав вважати, що продукція не відповідає встановленим вимогам, або становить загрозу будь-яким суспільним інтересам, користувачі (споживачі) такої продукції, мають право звертатись до органу державного ринкового нагляду за захистом порушеного права на безпечність продукції.
    За додатковими роз’ясненнями та інформацією щодо відповідності нехарчової продукції вимогам технічних регламентів можна звертатись до Інформаційно-консультаційного пункту з питань дозвільної системи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Головного управління Держпраці у Луганській області за адресою: вул. Малиновського, 1А, м. Лисичанськ, Луганська обл., 93100, або за телефоном (06451) 7-37-49.

    З метою забезпечення безперервної роботи Головного управління Держпраці у Луганській області в частині проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи на період здійснення карантинних заходів, отримати консультацію з питань, що належать до компетенції відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг можна за вказаними номерами телефонів:

Питання

Телефон

1

Оформлення декларації матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

050-239-74-04

 050-763-74-43

2

Отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки, експлуатацію (застосування) машин,механізмів,устатковання

3

Продовження строку дії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

050-863-06-92

4

Організація тимчасового нагляду суб’єктів господарювання, які мають намір виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки на території Луганської області.

5

Ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки

099-078-92-06

6

Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки

7

Реєстрація технологічних транспортних засобів

095-126-34-69

8

Питання ринкового нагляду

050-234-86-89

095-033-15-56

099-070-67-84

050-687-01-18

    Інспекторський склад відділу державного нагляду в газовому комплексі Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області надає роз’яснення стосовно безпечної експлуатації систем газопостачання.
    Відповідно до вимог «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 року № 285 та “Кодексу газорозподільних систем”, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, - умови для технічного обслуговування газових приладів забезпечуються власником (балансоутримувачем), а обслуговування та ремонт газового обладнання проводяться підприємством, що має відповідні дозвільні документи.
    Технічне обслуговування передбачає систему обходу трас газопроводів та газового обладнання, що дає змогу утримувати їх в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюються контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання. У разі не забезпечення власником технічного обслуговування газових приладів, відповідно до “Правил безпеки систем газопостачання”, газове обладнання підлягає відключенню від системи газопостачання.
    Нормативні документи, якими газорозподільні підприємства зобов'язувалися здійснювати для побутових споживачів безоплатне проведення планово-технічного обслуговування (надалі - ПТО) систем газопостачання та газового обладнання в приватних житлових будинках та квартирах багатоповерхового житлового фонду, втратили чинність згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 442 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”.
    Вартість технічного обслуговування буде залежати від об’єму роботи, а саме: протяжності газопроводів, кількості газових приладів, їх типу та періоду обслуговування, що визначається у додатку до договору. Технічне обслуговування проводиться: раз на рік для опалювальних приладів та газових водонагрівачів, раз на три роки – для газової плити (поверхні).
    Працівники відділу державного нагляду в газовому комплексі наголошують усім споживачам природного газу, що своєчасне технічне обслуговування газових приладів – запорука їх безпечного функціонування. Аби не залишитись без газопостачання та уникнути можливих аварійних ситуацій, споживачам природного газу необхідно потурбуватися про свою безпеку та організувати перевірку стану системи вентиляції і димоходів житлових будинків, дотримуватись правил безпеки та не залучати до ремонту та заміни газового обладнання сторонніх осіб.

    Головне управління Держпраці у Луганській продовжує публікацію статей щодо роз’яснення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, який діє з 01 липня 2019 року.

    Розглянемо склад комісії з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню.

    На підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

    До складу комісії входять:

  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представник робочого органу Фонду;
  • представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

    До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Страница 1 из 111

Дополнительная информация