Чи потрібно організовувати та проводити атестацію робочих місць, якщо джерело шкідливих і небезпечних факторів несприятливо впливаючих на здоров’я працівників, зараз або в майбутньому, стосується не багатьох робочих місць?

   На початку роботодавець повинен забезпечити робітнику своє робоче місце, створивши безпечні та нешкідливі умови праці.

   Але від керівника залежить далеко не все. Виробництво може бути пов’язане з фактором підвищеної небезпеки та шкідливості. У такому випадку роботодавець зобов’язан компенсувати працівнику пільги за «шкідливу працю», згідно з нормами чинного законодавства: надання додаткової відпустки; встановлення підвищеної оплати праці; забезпечення видачи спецодягу та засобами індивідуального захисту; видача молока та лікувально-профілактичного харчування. За результатами атестації визначається чи отримає працівник право на пенсію за віком на пільгових умовах.

   Роботодавці частіше за все почувши фразу «атестація робочих місць за умовами праці», уявляють собі гори нудних та незрозумілих документів й виникає одразу бажання перекласти це питання на потім.

   Таким чином робимо висновки: атестацію робочих місць потрібно проводити обов’язково лише при наявності небезпечних та шкідливих умов, усі інші випадки не є обов’язком роботодавця, а здійснюються за його правом. Однак проведення атестації для роботодавця рекомендується у будь-яких випадках, бо самостійно визначити шкідливість та небезпечність умов праці він не зможе, за відсутністю спеціальних знань, а не проведення атестації робочих місць призводить до спричинення штрафів та тягне за собою тимчасову зупинку роботи підприємства (до повного усунення порушень).

    Головне управління Держпраці у Луганській області доводить до відома роботодавців, що з 19.06.2019 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 466. Уряд у новій редакції затвердив Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», та Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

    Уряд відкоригував порядок проведення органами Держпраці планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб. Предметом таких перевірок є:

• реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;
• подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

    Як планові, так і позапланові перевірки проводяться лише у робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами його внутрішнього трудового розпорядку. Перевірки юридичних осіб мають проводитися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перевірки фізичної особи — підприємця мають проводитися за його присутності або за присутності уповноваженої особи. Перед початком проведення планової чи позапланової перевірки суб’єкта господарювання посадова особа Держпраці, її територіального органу вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання. Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається. До проведення перевірок підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю у разі необхідності залучаються представники організацій громадських організацій осіб з інвалідністю.

    Планові перевірки проводяться відповідно до річних планів, що затверджуються Держпраці не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Періодичність проведення таких перевірок визначається за критеріями ступеня ризику від провадження господарської діяльності, які мають оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Держпраці. Суб’єкт господарювання має бути письмово повідомлений (рекомендованим листом або особисто під розписку суб’єкту господарювання чи уповноваженій ним особі) про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 днів до дня її початку. Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва, — не більш як п’ять робочих днів.

    Для позапланових перевірок достатньо наявності хоча б однієї із підстав:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до Держпраці про проведення позапланової перевірки за його бажанням;
• перевірка виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці чи її територіального органу;
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позапланова перевірка в такому разі проводиться за погодженням з Мінсоцполітики;
• інформація відділення Фонду щодо неподання суб’єктом господарювання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або невиправлення помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду;
• доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

    Строк проведення позапланової перевірки обмежений 10 робочими днями, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — двома робочими днями.

    Суб’єкт господарювання під час проведення планової чи позапланової перевірки має право не допускати посадових осіб Держпраці, якщо:

• перевірка проводиться з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких перевірок;
• посадові особи Держпраці не надали копію повідомлення про проведення перевірки або якщо надані документи не відповідають вимогам закону;
• суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про проведення планової перевірки в порядку, передбаченому законом;
• посадова особа не внесла запис про проведення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання;
• посадові особи Держпраці не пред’явили направлення, службові посвідчення та не надали копію направлення на проведення перевірки;
• тривалість планової перевірки або сумарна тривалість планових перевірок перевищує граничну тривалість, встановлену законом, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, встановлену законом;
• Держпраці проводить повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланової перевірки;
• Держпраці не затверджено та не оприлюднено на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта перевірки, в якому передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
• у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження Мінсоцполітики на проведення позапланової перевірки.

    Суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати посадовій особі Держпраці, її територіального органу для ознайомлення і перевірки такі документи:

• перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об’єднання;
• витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, виданий контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації;
• штатний розпис;
• особові картки, трудові книжки осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання;
• зведений звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю для господарського об’єднання та окремі звіти об’єднання та підприємств;
• звіти з праці (форма № 1-ПВ);
• копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;
• накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;
• трудові договори (контракти), укладені суб’єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);
• табель обліку використання робочого часу;
• розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені);
• договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг);
• платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

    Головне управління Держпраці у Луганській області звертає увагу на необхідність проходження водіями транспортних засобів попередніх та періодичних медоглядів.

    Працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу.

    Спеціаліст відділу державного нагляду з гігієни праці територіального управління Держпраці, щорічно за заявкою роботодавця (його представника) та за участі представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи:

• визначає категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду;
• до 1 грудня складає Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою додатку 1 (п. 2.2 Наказу МОЗ «Про затвердження Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246; далі — Наказ, Порядок № 246).

    Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників (дод. 4 до Наказу № 246) та Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (дод. 5 до Наказу № 246) (п. 2.6 Порядку № 246).

    Головне управління Держпраці у Луганській області інформує роботодавців, що 01 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік", статтею 8 якого встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні, у погодинному розмірі - 28,31 гривні.

    31 грудня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 04 грудня 2019 року №1132, якою внесено зміни до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 “Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю”.

    Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі — об’єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

    Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п’ятої статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

    Додатково нагадуємо, що статтею 265 Кодексу законів про працю встановлена відповідальність за порушення законодавства про працю.

    Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

    Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (141 690 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (14 169 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (47 230 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (47 230 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (14 169 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;
• вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати (472 300 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (4 723 грн.).

Посадовці ГУ Держпраці надали низку роз’яснень для відвідувачів Сєвєродонецького міського центру зайнятості

Для учнів навчальних закладів м. Сєвєродонецька проведено семінари щодо праці неповнолітніх

До уваги роботодавців! Відповідаємо на питання: чи важлива атестація робочих місць? Навіщо її треба проводити?

Посадовці ГУ Держпраці провели скайп-конференцію для інспекторів праці органів місцевого самоврядування

З учнями Лисичанської ЗОШ №14 проведено роз’яснювальний захід, присвячений Всеукраїнському тижню права