Версия для печати
П'ятница, 24 Квітень 2020 09:36

Головне управління Держпраці інформує щодо порядку оформлення та розірвання строкового трудового договору

Оцените материал
(1 Голосовать)

    Трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем. У межах цієї угоди працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. У свою чергу роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи 

    Згідно статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

    Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

    Строк дії строкового трудового договору встановлюють за угодою сторін. Він може бути визначений:

- часом настання певної події;

- конкретним строком;

- виконанням певного обсягу робіт.

     На строкові трудові договори поширюється загальне правило щодо укладення трудових договорів.

     Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. 

    Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

    У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

    На працівників прийнятими за строковим трудовим договором повністю поширюється право на щорічну відпустку, яка становить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, а також на всі інші види відпусток, включаючи щорічні додаткові відпустки, всі види соціальних відпусток, додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, відпустки без збереження заробітної плати тощо.

    Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України  визначено, що випробування під час прийняття на роботу не може встановлюватися для осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців.

    Статтею 39 Кодексу законів про працю України передбачено, що строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті                  38 цього Кодексу.

    Відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України визначено, що звільнення у зв'язку з закінченням строку трудового договору вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести, якщо дитина за медичним висновком потребує домашнього догляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки з обов'язковим працевлаштуванням. При цьому, на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

    Власник має право за своєю ініціативою достроково звільняти працівників, з якими укладено строкові трудові договори, за наявності підстав, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України.

    Закінчення строку трудового договору не тягне за собою автоматичного звільнення працівника, тому роботодавець до закінчення цього строку повинен видати наказ про звільнення працівника.

    Якщо після закінчення строку трудового договору власник не видавав відповідний наказ про звільнення працівника, трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія трудового договору вважається продовженою (частина 1 ст. 391 Кодексу законів про працю України).

Прочитано 225 раз Последнее изменение П'ятница, 24 Квітень 2020 09:39
Автор

Автор-редактор статей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии