UkraineNOW

 

 

Искать


 

Понеділок, 10 Червень 2019 13:38

РОБОТА ЗА СУМІСНИЦТВОМ ТА СУМІЩЕННЯ ПРОФЕСІЙ: ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Оцените материал
(0 голосов)

РОБОТА ЗА СУМІСНИЦТВОМ ТА СУМІЩЕННЯ ПРОФЕСІЙ: ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

    Головне управління Держпраці у Луганській області нагадує про особливості роботи за сумісництвом та суміщенням професій.

    Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03 квітня 1993 року № 245 працівники підприємств, установ, організацій мають право крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві.

    Згідно з пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

    На практиці існують такі поняття, як зовнішнє сумісництво та внутрішнє сумісництво.

    При зовнішньому сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва. Наприклад, якщо особа працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом. При цьому трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.

   При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. При внутрішньому сумісництві трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві.

    Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.

    Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.

    Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального
захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58) робота за сумісництвом у трудовій книжці працівника зазначається окремим порядком.

    Щорічна відпустка за сумісництвом згідно Закону України від 15 листопада 1996 року № 504 «Про відпустки» (далі - ЗУ « Про відпустки») надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві. Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік. Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їх бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (стаття 25 ЗУ «Про відпустки»). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

    При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого1995 року № 100.

    Слід звернути увагу на те, що працівник не може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій.

    Слід розрізняти поняття «сумісництво» і «суміщення». Суміщення професій (посад) здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням. У штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями.

    У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься. Працівникові доплачують доплату до посадового окладу згідно зі статтею 105 КЗпП України.

    Якщо працівник виконує роботи, що належать до різних посад, трудовий договір укладають за згодою сторін за посадою, яку визначено основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт проти інших посад (пункт 14 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників).

    Робота за суміщенням здійснюється в той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи.

    За виконання обов’язків за суміщуваною посадою працівнику встановлюють доплату до посадового окладу за основною посадою.

    Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливо.

    Отже, робота за сумісництвом — це виконання роботи в додатковий час, а суміщення професій (посад) — інтенсивна праця в межах встановленого робочого часу поряд з основною роботою.

 

Прочитано 212 раз Последнее изменение Понеділок, 10 Червень 2019 13:48
Автор

Автор-редактор статей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Дополнительная информация