UkraineNOW

 

 

Искать


 

Автор

Автор

Автор-редактор статей

    З початку поточного року, в умовах дії карантину, фахівцями відділу державного нагляду в енергетиці, в металургії та у машинобудуванні Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області проводилась інформаційно-роз’яснювальна робота з керівництвом та працівниками суб’єктів господарювання області з метою підвищення рівня безпеки праці та ефективності роботи підприємств Луганської області.

    Так, 12 січня з електротехнічним персоналом ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФОРС» проведено консультацію щодо Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Під час консультації було наголошено, що під час експлуатації електроустановок необхідно дотримуватися вимог, які зазначені в НПАОП 40.1–1.21–98.

    Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів поширюються на суб’єктів господарювання, які організовують або виконують роботи в електроустановках і встановлюють вимоги безпеки і охорони праці під час здійснення монтажу (демонтажу) обладнання, ремонту, реконструкції, експлуатації об`єктів.

    Правила встановлюють єдиний порядок організації і виконання робіт в електроустановках з метою забезпечення безпеки працівників. Роботи в електроустановках стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском (далі нарядом), за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації

    Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є:

  • затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
  • призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
  • оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації;
  • підготовка робочих місць;
  • допуск до роботи;
  • нагляд під час виконання робіт;
  • переведення на інше робоче місце;
  • оформлення перерв в роботі та її закінчення.

    Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, слід вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:

  • здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;
  • вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;
  • перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;
  • встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі, встановити переносні заземлення);
  • обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення.

    Під час оперативного обслуговування електроустановки двома і більше працівниками в зміну перелічені в цьому пункті заходи мають виконувати два працівники. В разі одноособового обслуговування їх може виконувати одна особа, крім накладання переносних заземлень і здійснення перемикань, що проводяться на двох і більше приєднаннях в електроустановках напругою понад 1000В, які не мають діючих пристроїв блокування роз’єднувачів від неправильних дій.

    Напочатку січня 2021 року в ПАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" завершилася перевірка додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, яка проводилася фахівцями Головного управління Держпраці у Луганській області на підставі листа генерального директора підприємства.

    Основну увагу під час заходу нагляду інспектори Головного управління Держпраці звернули увагу на умови експлуатації навантажувачів та загальні питання охорони праці. Разом з тим були проведені технічні консультації.

    В ході спілкування із працівниками підприємства, були обговорені вимоги Типового положення про порядок проведення навчання й перевірки знань із питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05 відносно обсягу та повноти проведення повторних інструктажів, оформлення та ведення Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, а також порядок проведення та оформлення інструктажу на І групу електробезпеки. Були дані роз’яснення хто саме має право проведення інструктажу, хто повинен його організувати і забезпечити, а також хто несе відповідальність за його проведення.

    Також були дані роз'яснення щодо вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці НПАОП 0.00-4.15-98, а саме – щодо складу та необхідної інформації, яка має бути зазначена у тексті інструкцій з охорони праці. Та щодо вимог Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів НПАОП 0.00-1.83-18. Під час консультацій були обговорені питання щодо облаштування робочих зон, стану шляхів, питання ведення паспортів навантажувачів, реєстрації щоденного обслуговування, питання Державного технічного огляду та інше.

    З метою попередження та уникнення виробничого травматизму суб’єктам господарювання будівельної галузі необхідно забезпечити додержання  Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (НПАОП – 45.2 – 7. 03 – 17).

    Відповідно до розділу ІІ, зазначених вимог, замовник або керівник будівництва зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання будівельних робіт направити у територіальний орган Державної служби України з питань праці попередню інформацію про виконання будівельних робіт за формою згідно з додатком 2 до Мінімальних вимог (далі - Попередня інформація) в одному із таких випадків:

  • якщо передбачена тривалість будівельних робіт перевищує 30 робочих днів і на будівельних роботах одночасно буде зайнято понад 20 працівників та фізичних осіб;
  • якщо планований обсяг виконання будівельних робіт перевищує 500 людино-днів.

    Один примірник Попередньої інформації повинен бути розміщений замовником або керівником будівництва на видному для всіх учасників будівництва місці, розташованому на території будівельного майданчика.

     Попередня інформація, що розташована на будівельному майданчику, повинна постійно оновлюватись у разі її зміни.

     Звертаємо увагу! Замовники або керівники будівництва, які вчасно не направлять до територіального органу Держпраці попередню інформацію про виконання будівельних робіт, будуть включені до плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2022 рік.

    Відповідно до Наказу Державної служби України з питань праці, з 13 січня 2021 року усі повноваження Головного управління Держпраці у Донецькій області та Головного управління Держпраці у Луганській області припинені.

    Здійснювати їх повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у відповідних сферах з 13 січня 2021 року буде Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.

     У зв'язку із цим сайт Головного управління Держпраці у Луганській області більше оновлюватися не буде та буде деактивований 26.02.2021р. Актуальну інформацію про роботу Східного міжрегіонального управління Держпраці можна знайти на його офіційному сайті: https://smu.dsp.gov.ua 

    З початку 2021 року, в умовах дії карантину, фахівці відділу державного нагляду в енергетиці, в металургії та у машинобудуванні Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області продовжували надавати вичерпну інформацію щодо запобіганню розповсюдження коронавірусу COVID-19 та надавати консультації з охорони праці та трудових вiдносин. На виконання окремого доручення Голови Держпраці Д-203/1/3.5-20 від 23.06.2020 посадовими особами відділу здійснюються інформаційні відвідування суб`єктів господарювання з метою забезпечення безпечних умов праці з урахуванням протиепідемічних заходів.

    Так, 11 січня у ТОВ «Машремприлад» проведено семінар щодо правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями. Під час проведення семінару було зазначено, що під час виконання робіт з інструментом та пристроями необхідно дотримуватися вимог, які зазначені в Правилах охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями НПАОП 0.00-1.71-13. В ході заходу його учасникам були надані наступні роз’яснення.

    Забороняється під час виконання робіт на металообробних верстатах токарної групи: користуватись затискними патронами, у яких спрацьовані робочі площини кулачків; працювати з необертовим центром задньої бабки при швидкісному різанні; працювати без закріплення патрона сухарями для запобігання самовідвертанню при реверсуванні; гальмувати обертання шпинделя натискуванням руки на обертові частини верстата або деталі; перебувати між деталлю та верстатом під час установлення деталі на верстат; притримувати руками кінець важкої деталі або заготовки, що відрізається; класти деталі, інструмент та інші предмети на станину верстата та кришку передньої бабки.

    Не дозволяється виконувати роботи на свердлильних верстатах у рукавицях, рукавичках або із забинтованими кистями рук. Установлювати і знімати великогабаритні деталі необхідно в рукавицях і тільки після зупинення верстата.

    Гільйотинні ножиці для різання листового металу повинні бути оснащені: запобіжними пристроями, зблокованими з пусковими механізмами для унеможливлення потрапляння пальців рук працівника під ножі та притискачі; столом, установленим на рівні нерухомого ножа; напрямною та запобіжною лінійками; регульованими упорами для обмеження подавання листа, що розрізується; механічними або гідравлічними притискачами для фіксації металу, що розрізується; роз’єднувальними пристроями, що запираються для здійснення вимикання електродвигуна під час простоювання або перерви у роботі ножиць; закриті по околу спеціальні огородження для запобігання доступу до циліндричних притискачів, установлених перед огороджувальним (захисним) пристроєм зони ножів.

    З метою підвищення рівня безпеки праці та ефективності роботи відділу щодо запобігання виробничого травматизму та зниження його рівня та на виконання окремого доручення Голови Держпраці Д-496/1/4.4-20 від 28.12.2020 посадові особи відділу проводять аналіз стану організації безпеки праці на підприємствах з метою визначення найбільш ризиконебезпечних галузей виробництва. На підставі проведеного аналізу розробляється Профіль безпеки праці.

        

    Відповідно до змін, що внесені до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 207, отримання дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зокрема на експлуатацію деревообробного обладнання — відсутнє.

    Таким чином, на сьогоднішній день, отримання дозволу на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а також подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зокрема деревообробного обладнання — не вимагається.

    Між тим, працівники, що задіяні на обслуговувані деревообробних верстатів, відповідно до Переліку робіт підвищеної небезпеки, повинні проходити спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці, як під час прийняття на роботу, так і щорічно в процесі роботи, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15.

    Також згідно з пунктом 7.4.1 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 р. № 20, працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах деревообробної промисловості, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються.

https://oppb.com.ua/news/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-vydachi-dozvoliv-na-ekspluataciyu-derevoobrobnogo-obladnannya

    Згідно аналізу причини нещасних випадків при виконанні різноманітних видів робіт в зимовий період на підприємствах, більшості з них можна було б запобігти, якби вчасно було проведено профілактичну роботу. Профілактична робота повинна проводитися щоденно, із кожним працівником окремо з урахуванням особливостей його робочого місця. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів.

    Один з найефективніших організаційних заходів є регулярне своєчасне проведення інструктажів з охорони праці, навчання працівників безпечних методів виконання робіт в зимовий період. Особливу увагу при виконанні робіт, працівникам та відповідальним особам необхідно приділяти виконанню робіт в зимовий період.

    Особливо потрібно остерігатися холоду працівникам, робочий день яких проходить на вулиці. Вони під час роботи стикаються одразу з декількома небезпечними факторами. Це і низька температура, і слизька поверхня. Тому метою кожного інженера з охорони праці є ще раз донести до працівників і до їх керівників правила безпеки перебування на відкритому повітрі взимку. Якщо говорити про обмороження і замерзання, то вони можливі навіть при плюсовій температурі навколишнього повітря. Обмороженню сприяють різкі, часті коливання температури, висока вологість повітря, вітер, а також вологі, тісні одяг та взуття, що викликає збільшення тепловіддачі організму і порушення нормального кровообігу. Обмороженню сприяють також нерухоме положення, втома, голод, крововтрата та поранення.

    Попереджають обмороження наступним чином: потрібно не допускати намокання ніг, одяг і взуття повинні бути цілими, сухими, час від часу необхідно активно рухатися (ходити, бігати), вживати гарячий чай і їжу.

    При низьких температурах обмороження може статися при дотику голими руками до металевих частин машин, механізмів, приладів та інструментів. Щоб уникнути цього, роботи слід виконувати в рукавицях.

    У зв’язку із погіршенням погодних умов слід звернути увагу на попередження травмування працівників під час пересування. Основними причинами таких нещасних випадків є падіння через незадовільний стан тротуарів, доріг (неприбраний сніг, ожеледиця, інше), та травми, отримані через падіння з даху бурульок або снігу.

    Надавати рекомендації щодо зменшення негативного впливу несприятливих погодних умов на працівників підприємства, з урахуванням специфіки його роботи. Звернути увагу на обов’язки керівництва по втіленню заходів та створенню безпечних умов праці та профілактики виробничого травматизму на підприємстві, а саме:

  • забезпечення формування пішохідних доріжок, проїздів та стоянок транспортних засобів на території підприємств, установ та організацій. При наявності снігового покриття своєчасне проведення робіт по прибиранню та посипанню речовинами, що виключають ковзання під час ожеледиці;
  • безпечної та своєчасної організації робіт з прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель та споруд, при неможливості проведення зазначених робіт виключення доступу працівників до небезпечних дільниць;
  • організацію заходів по збереженню тепла в виробничих приміщеннях з метою дотримання вимог діючих санітарних норм;
  • проведення з працівниками позапланових інструктажів з питань охорони праці щодо вимог безпеки та особистої уваги під час руху по території підприємства та по території міста у зв’язку з виконанням функціональних обов’язків по затвердженому маршруту;
  • проведення позапланових інструктажів з питань охорони праці з водіями транспортних засобів щодо особливої пильності та дотриманням усіх правил дорожнього руху в ускладнених зимових погодних умов;
  • автомобілі, трактори та інші самохідні машини, призначені для використання в зимових умовах, повинні мати утеплену кабіну, справну систему обігріву та бути обладнані системою запуску двигуна з кабіни;
  • на підприємствах повинні бути пристрої для підігріву води, мастила, полегшення запуску двигуна. Підігрів двигуна та інших частин автомобіля, трактора паяльною лампою і відкритим вогнем не допускається. Водіям, трактористам, вантажникам та іншим особам під час стоянки забороняється відпочивати або спати в кабіні, салоні при працюючому двигуні;
  • для виконання робіт далеко від населених пунктів і проїжджих доріг при температурі нижче -20°С, а також під час хуртовини та снігопаду необхідно направляти одночасно не менше двох трактористів. Перед виїздом автомобілі повинні бути повністю заправлені пальним. За поверненням автомобілів на місце стоянки в кінці дня повинні стежити відповідальні особи. При затримці з поверненням автомобілів вони зобов’язані з’ясувати причину і вжити заходів для надання допомоги;
  • з урахуванням конкретних умов (малонаселена місцевість, погані погодні та дорожні умови)водії, та інші особи повинні бути навчені прийомам надання першої долікарської допомоги при обмороженні. При експлуатації автомобілів під час ожеледиці потрібно забезпечувати їх ланцюгами, засобами укриття, утеплення двигуна з боку радіатора і іншими подібними пристосуваннями.

    Впровадження цих заходів матиме значний позитивний вплив на профілактику виробничого травматизму та допоможе зберегти здоров’я працівників під час трудової діяльності у зимовий період.

    Захист життя та здоров’я кожного медичного працівника є пріоритетним завданням Держпраці в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

    Так, за активної та стійкої позиції т.в.о. Голови Держпраці Віталія Сажієнка щодо нагальної необхідності своєчасного завершення розслідування випадків інфікування COVID-19 медичних працівників, Держпраці спільно з МОЗ, Мінсоцполітики та Фондом соціального страхування України напрацьовано пропозиції, направлені на спрощення процедури розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають екстрену медичну та стаціонарну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування цією хворобою.

    За результатами спільної роботи розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників», який 05.01.21 було схвалено на засіданні Уряду.
Зазначеним актом врегульовано процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, яка застосовується до таких випадків смертей, що виникли протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та протягом трьох місяців з дати його завершення. Зокрема, визначено порядок створення та роботи комісії щодо розслідування таких випадків, термінів надання висновків тощо.

    Врегулювання процедури розслідування випадків смерті медпрацівників, що надають допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, під час виконання професійних обов’язків, забезпечить дотримання державних гарантій, передбачених статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Джерело: https://dsp.gov.ua/uriadom-sproshcheno-protseduru-rozsliduvannia-vypadkiv-smerti-medychnykh-pratsivnykiv/

    Виконання обов’язків та завдань сторожа часто пов’язані з травмонебезпечними ризиками, особливо в осінньо-зимовий період. Саме впродовж цієї пори збільшується кількість нещасних випадків, іноді навіть смертельних, із працівниками, які здійснюють охорону об’єктів. Здебільшого це відбувається під час вечірніх і нічних чергувань та у вихідні дні.

    Основними причинами травмування або загибелі сторожів та охоронників є:

  • падіння на території підприємств під час обходу та огляду об’єктів;
  • порушення ними трудової та виробничої дисципліни, вимог з охорони праці, що обумовлено вживанням спиртних напоїв у робочий час і на робочому місці;
  • необережне поводження з вогнем;
  • використання саморобних електричних пристроїв з відкритою спіраллю, наявність оголених проводів, відсутність замків на електрощитах, несправність електророзеток та підключення світильників.

    До передумов, що спричиняють порушення сторожами та охоронниками трудової та виробничої дисципліни, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, та призводять до збільшення кількості нещасних випадків, особливо у зимовий період, належать:

  • низька вимогливість та відсутність постійного контролю з боку посадових осіб підприємства за виконанням працівниками їхніх посадових обов’язків під час несення чергувань;
  • незастосування такого заходу як організація раптового контролю за дотриманням сторожами трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку, особливо під час вечірніх і нічних чергувань та у вихідні дні;
  • прийняття сторожами під час виконання їхніх службових обов’язків не завжди обміркованих рішень, що стосуються їх особистої безпеки та здоров’я;
  • свідоме недотримання вимог безпеки праці, зокрема, які встановлені законодавчими актами, правилами та інструкціями, і виконання яких створює безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника.

    Також трапляються інші порушення, які можуть призвести до травмування, а саме:

  • не розроблені схеми руху сторожів;
  • у зимовий період пішохідні доріжки своєчасно не прибираються від снігу та льоду та не посипаються піском для запобігання падінню працівників;
  • сторожі не завжди забезпечуються спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;
  • об’єкти недостатньо освітлені, сторожі не забезпечені ліхтарями;
  • допускається куріння у невідведених місцях, самовільний вихід за межі території об’єкта;
  • на робочому місці відсутні засоби зв’язку та перелік номерів телефонів представників адміністрації підприємства, чергового місцевого відділу поліції, пожежної служби, швидкої медичної допомоги та ін.;
  • відсутні плани аварійних ситуацій.

    Тому Держпраці звертає увагу, що з метою профілактики недопущення травматизму, для підвищення рівня безпеки праці працівників, що здійснюють охорону об’єктів будь-якої форми власності, зокрема, в осінньо-зимовий період, доцільно вжити заходів для усунення зазначених порушень.

Джерело: https://oppb.com.ua/news/osoblyvosti-roboty-storozhiv-ta-ohoronnykiv-u-zymovyy-period-ta-dotrymannya-vymog-ohorony-praci

    У періоди погіршення погодних умов, зокрема у зимовий період, необхідно вживати додаткових специфічних заходів для створення безпечних умов експлуатації вантажно-підіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання. Відповідні норми закріплено у Правилах охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, які затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 р. № 62 (НПАОП 0.00-1.80-18).

    Зокрема, кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани та машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче ніж –40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах із холодним кліматом. У разі експлуатації крана кліматичного виконання нижче макрокліматичного району експлуатації вони мають бути обладнані пристроєм (температурним реле тощо), який унеможливлює експлуатацію крана у разі зниження температури нижче, зазначеної в журналі нагляду (паспорті) крана, температури робочого стану (у цьому разі має бути можливість опускання вантажу).

    Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, перевантажувачі, а також кабельні крани мають бути обладнані анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), що автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в журналі нагляду (паспорті) крана.

    Якщо вантажопідіймальний кран або машина працює просто неба або в незахищеному від дії вітру місці, на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути обов’язково встановлені гальма. При цьому гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в інструкції вантажопідіймального крана чи машини та з урахуванням допустимого ухилу.

    Також вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються крановими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом, які мають забезпечувати утримувальне зусилля від дії вітрового навантаження на кран у неробочому стані, зазначене в настанові з експлуатації крана.

    Мостові крани, що працюють просто неба або в незахищеному від вітру місці, протиугінними пристроями можуть не обладнуватися, якщо під дією вітрового навантаження на кран у неробочому стані, допустима швидкість якого зазначена в журналі нагляду (паспорті) крана, запас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.

    Для вантажопідіймальних кранів, коли застосування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конструктивні особливості кранової колії, суб’єктом господарювання мають бути вжиті інші заходи щодо унеможливлення угону вантажопідіймальних кранів вітром. Для забезпечення безпечного проведення робіт з переміщення вантажів працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, повинен зупиняти роботу крана у зв’язку з сильним вітром, що перевищує допустиму норму під час роботи крана, та вимагати вжиття машиністом заходів щодо попередження угону крана вітром. Додаткові заходи проти угону (переміщення) крана вітром повинні бути застосовані для портальних кранів.

    Для безпечного виконання робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами та машинами вантажі перед їх підніманням відчищають від бруду, снігу, сторонніх предметів тощо. При цьому під час роботи вантажопідіймального крана і машини не дозволяється підіймання вантажу, примерзлого до землі. Також робота крана має бути припинена за недостатнього освітлення місця роботи, сильного снігопаду чи вітру, що перевищує значення, зазначене в експлуатаційних документах, або туману, дощу, температури навколишнього повітря нижче значень, зазначених в експлуатаційних документах, а також у разі коли машиніст крана, машини чи мобільного підйомника погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, що переміщується.

    Окремо слід зазначити, що при улаштуванні наземних кранових колій вантажопідіймальних кранів у зимовий період не допускається:

  • застосовувати ґрунт з домішкою льоду та снігу;
  • укладати мерзлий ґрунт, а також талий у суміші з мерзлим;
  • відсипати земляне полотно під час інтенсивного снігопаду без вжиття заходів щодо захисту насипного ґрунту від включень снігу;
  • ущільнювати ґрунти поливанням водою в зимовий час.

     У разі несприятливих метеорологічних умов (зливи, снігові замети, танення снігу тощо) крім планових перевірок стану кранової колії необхідно проводити додаткові її огляди. У зимовий період рейки, рейкові скріплення, поверхні опорних підрейкових елементів, тупикові упори, пристрої вимикання обмежувача пересування крана, з’єднувальні провідники і перемички заземлення необхідно очищати від снігу, а під час танення снігу необхідно ретельно очищати водовідведення.

     Крім цього НПАОП 0.00-1.80-18 встановлює ряд специфічних вимог до роботи у складних метеоумовах для мобільних підйомників. Зокрема, розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги мобільного підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше ніж 10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше ніж 1,15, у цьому разі кут нахилу мобільного підйомника не повинен перевищувати 3°, якщо в настанові з експлуатації мобільного підйомника не передбачений більший кут нахилу.

     Під час експлуатації підйомників необхідно вживати заходів щодо запобігання їх перекиданню чи самочинному переміщенню під дією вітру або за наявності ухилу місцевості. Роботи (будівельні, малярні, обслуговування світильників тощо) з робочої платформи підйомника можна виконувати за умови додержання заходів щодо попередження падіння працівників з робочої платформи, ураження їх електричним струмом, затиснення під час переміщення робочої платформи в стиснених умовах. Робота підйомника має бути припинена за швидкості вітру більше 10 м/с на висоті 10 м, а також під час грози, сильного дощу, туману, снігопаду та за недостатнього освітлення, а також за температури повітря, що нижча зазначеної в журналі нагляду (паспорті) підйомника.

https://oppb.com.ua/news/bezpeka-ekspluataciyi-v-umovah-pogirshennya-pogodnyh-umov-vantazhno-pidiymalnyh-kraniv

Страница 1 из 97

Дополнительная информация