Искать

Понеділок, 30 Травень 2016 08:25

ГУ Держпраці інформує: ризики неоформлених трудових відносин

Оцените материал
(0 голосов)

ГУ Держпраці інформує: ризики неоформлених трудових відносин

    Відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. В умовах сьогодення нагальним стає питання забезпечення дотримання соціальних гарантій, а саме: легалізація зайнятості та погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

   Неформальна зайнятість позбавляє частину найманих працівників багатьох соціальних прав, передбачених Конституцією України і Кодексом законів про працю України: пенсійного забезпечення, прав на допомогу з тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомоги по вагітності та пологах, на оплачувану відпустку, на допомогу з безробіття у випадку втрати роботи, на охорону праці тощо. Працівник, який отримує заробітну плату в «конверті», виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та страхового стажу.

   Негативний вплив тіньової зайнятості стосується й суспільної небезпеки, адже всі люди є споживачами послуг у сфері торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість. Також тіньова зайнятість певним чином сприяє поширенню професійних захворювань, зростанню ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві, адже офіційно неоформлений працівник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводяться інструктажі, навчання з техніки безпеки, охорони праці тощо.

   Деякі роботодавці бажають скоротити свої витрати, нараховуючи працівникам заробітну плату в розмірах, менших за мінімальну, виплачують заробітну плату найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю найманих працівників, з якими не укладені трудові угоди, відтак ці особи не є застрахованими в Пенсійному фонді України. Приховування трудових відносин та заробітної плати не приносить користі тим, хто досяг пенсійного віку, адже Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок.

   Використання прихованих трудових відносин призводить врешті-решт до зменшення надходжень до бюджету держави, а відтак і зменшення джерел ресурсів для соціальних виплат.

   Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Переваги легальної зайнятості обумовлені, зокрема, правами та гарантіями, передбаченими законом. Так, відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.       

   Так, чинним законодавством України передбачені наступні види загальнообов’язкового державного страхування:

- загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

- страхування на випадок безробіття;

- від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

   Право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані особи, тобто особи, які, на законних підставах належать до категорії зайнятого населення та на користь яких сплачуються страхові внески до страхових фондів. Це право гарантується саме за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

   Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників: захисту від незаконного звільнення; отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця; гарантованої виплати заробітної плати 2 рази на місяць, права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів, соціальну відпустку з вагітності та пологів, додаткових відпусток передбачених Законом України «Про відпустки», права на оплату листка непрацездатності; втрату трудового стажу; втрату страхового стажу для отримання пенсії і як наслідок – отримання мінімальної пенсії за віком; права не залучатися до понаднормових робіт без згоди працівника; соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання; цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним законодавством.

   Для роботодавця нелегальна праця може принести нестабільність у його діяльності, відсутність відповідальності працівника, можливість безкарного заподіяння працівником матеріальної шкоди, неналежне виконання працівником трудових обов'язків,шкоду діловій репутації. Плинність кадрів зумовить необхідність постійного навчання нових працівників.

   Для найманого працівника неоформлені трудові відносини теж несуть нестабільність щодо можливого припинення трудових відносин у будь-який час і без належного обґрунтування, повну відсутність соціальних гарантій, передбачених державою для найманих працівників і у майбутньому – мізерні пенсії.

 

Прочитано 570 раз Последнее изменение Понеділок, 30 Травень 2016 08:30
Автор

Автор-редактор статей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Дополнительная информация