Искать


 

Четвер, 28 Квітень 2016 07:01

Легальна зайнятість – захист соціальних та трудових прав і гарантій

Оцените материал
(0 голосов)

Легальна зайнятість – захист соціальних та трудових прав і гарантій

     Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, тобто, можливість заробляти собі на життя роботою, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
      На сьогодні не поодинокі випадки, коли роботодавці не укладають, а наймані працівники не наполягають на укладенні трудових договорів. На жаль, чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». Тому все частіше доводиться стикатися з таким негативним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин, тобто «нелегальної» зайнятості. Причому треба зазначити, що від цього страждає насамперед особа, яка погоджується на таку працю.

    Легальна трудова діяльність – це  основа  соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин призводить до втрати трудового та страхового стажів, а також  позбавляє працівників наступних важливих речей:
-    захисту від незаконного звільнення;
-    отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
-    гарантованої виплати  заробітної плати два рази на місяць;
-    права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів, соціальну відпустку з вагітності та пологів та додаткові відпустки передбачені Законом України «Про відпустки»;
-    права на оплату листа непрацездатності;
-    права не залучатися до наднормових робіт без згоди працівника;
-    соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
-    цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним трудовим законодавством.
Якщо працівник не уклав трудового договору, а лише усно домовився з роботодавцем, то в разі порушення його прав на трудові гарантії, довести свої права навіть у судовому порядку буде дуже важко.

   Роботодавці також повинні бути зацікавлені в оформлені трудових відносин, адже трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої. Використання «тіньової» зайнятості призводить до позбавлення роботодавця права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи,  можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність, тощо. Роботодавець не   наділений   владними повноваженнями, не вправі притягати працівника до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки не оформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками є порушенням законодавства про працю, то діючим законодавством передбачено адміністративну відповідальність за такі дії роботодавця.
    Так, статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України встановлено, що порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   Однак без свідомості самих громадян, які повинні наполягати на узаконенні своїх конституційних   прав   на    працю    шляхом   обов’язкового укладання  з  роботодавцем  трудових   договорів,  як це передбачено статтями 21-34 Кодексу законів про працю України, це питання в повному обсязі не може бути вирішено.
    Сьогодні кожен працівник сам мусить вирішувати, що є найголовнішим – жити одним днем, чи мати впевненість у завтрашньому дні та отримувати певні соціальні гарантії. 

 

Прочитано 1250 раз Последнее изменение Четвер, 28 Квітень 2016 07:06
Автор

Автор-редактор статей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Дополнительная информация