UkraineNOW

 

 

Искать


 

Понеділок, 18 Травень 2020 06:06

Головне управління Держпраці наголошує: легальна зайнятість – захист соціальних та трудових прав і гарантій!

Оцените материал
(1 Голосовать)

    Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, тобто, можливість заробляти собі на життя роботою, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується.

    На сьогодні не поодинокі випадки, коли роботодавці не укладають, а наймані працівники не наполягають на укладенні трудових договорів. На жаль, чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». Тому останнім часом все частіше доводиться стикатися з таким негативним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин, тобто «нелегальної» зайнятості. Причому треба зазначити, що від цього страждає насамперед особа, яка погоджується на таку працю.

       Чому важливо працювати не по усній домовленості, а бути працевлаштованим офіційно, уклавши трудовий договір з роботодавцем?

    Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин призводить до втрати трудового стажу, втрати страхового стажу для отримання пенсії, а отже, як наслідок отримання мінімальної пенсії за віком, а також позбавляє працівників:

  • захисту від незаконного звільнення;
  • отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • гарантованої виплати  заробітної плати 2 рази на місяць;
  • права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів; соціальну відпустку з вагітності та пологів; додаткові відпустки передбачені Законом України «Про відпустки»;
  • права на оплату листа непрацездатності;
  • права не залучатися до наднормових робіт без згоди працівника;
  • соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним трудовим законодавством.

    Через відсутність підтверджуючих документів в разі трудового спору з роботодавцем неоформлені належним чином працівники не в змозі підтвердити свої права в судовому порядку та звертаються до органів виконавчої влади з проханням допомогти у ситуації, пов’язаній із затримкою виплати заробітної плати, незаконним звільненням, не виплати допомоги у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання.

    Крім того, негативний вплив тіньової зайнятості стосується й суспільної небезпеки, адже всі люди є споживачам послуг у сфері торгівлі, транспорту, будівництва, тож необхідна їх висока якість. Також тіньова зайнятість певним чином сприяє поширенню професійних захворюваннях, зростанню ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві, адже офіційно неоформлений працівник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводяться інструктажі, навчання з техніки безпеки, охорони праці тощо.

    Статтею 24 Кодексу законів про пацю України визначено, що при укладанні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а також, у випадках, передбачених законодавством, - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

    Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

    Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ,  організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. 

    Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

    Статтею 22 Кодексу законів про пацю України, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Керівник повинен в письмовій формі обґрунтувати відмову.

Чому роботодавці повинні бути зацікавлені в оформлені трудових відносин?

    Оскільки трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої, використання «тіньової» зайнятості для роботодавця призводить до позбавлення права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи, можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність тощо. Працівник не підконтрольний роботодавцеві. Роботодавець не наділений владними повноваженнями і не вправі притягати працівника до дисциплінарної відповідальності.

    Однак без свідомості самих громадян, які повинні наполягати на узаконенні своїх конституційних прав на працю шляхом обов’язкового укладання з роботодавцем трудових договорів, як це передбачено статтями 21-24 Кодексу законів про працю України, це питання в повному обсязі не може бути вирішено.

   Сьогодні кожен працівник сам мусить вирішувати, що є найголовнішим – жити одним днем, чи мати впевненість у завтрашньому дні та отримувати певні соціальні гарантії. 

Прочитано 139 раз Последнее изменение Понеділок, 18 Травень 2020 06:18
Автор

Автор-редактор статей

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Дополнительная информация