UkraineNOW

 

 

Искать


 

Автор

Автор

Автор-редактор статей

    Головне Управління Держпраці у Луганській області звертає увагу, що на засіданні Уряду схвалено проєкт змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, де передбачено скорочення переліку робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявність дозволів, переведенням на виконання робіт підвищеної небезпеки шляхом подання декларації до Держпраці.

    Зміни постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207, що вносяться до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

    Пункти 7 і 9 викласти в такій редакції:

    “7. Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

    “9. Для одержання дозволу роботодавець, виробник або постачальник подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:

  • на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;
  • на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
  • на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

    Забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом”.

    Пункт 15:

    1) абзаци другий - четвертий замінити абзацом такого змісту:

“Строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки продовжується територіальним органом Держпраці.”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий і шостий вважати відповідно абзацами третім і четвертим;

    2) абзац третій після слова “поданої” доповнити словами “не пізніше десяти робочих днів до закінчення дії дозволу,”;

    3) в абзаці четвертому слово “(застосування)” виключити, а слова “експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки” замінити словами “експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва”.

    Пункт 21  викласти в такій редакції:

    “21. Виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

    Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

    Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

       Перелік видів робіт підвищеної небезпеки було скорочено до 6 видів, а перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – до 4 позицій.

       Види робіт підвищеної небезпеки:

  • виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р.№ 956“Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357);
  • вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху;
  • утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки;
  • газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах;
  • спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу;
  • підземні та відкриті гірничі роботи.

    Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

  • устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р.№ 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357);
  • технологічне устатковання для утилізації зброї, боєприпасів та виробів ракетної техніки;
  • гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин та огрудкування руд і концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній та коксохімічній промисловостях;
  • устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

     Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання. Відмова в реєстрації декларації не допускається.

     У разі зміни відомостей або виявлення суб’єктом господарювання помилки в поданій декларації суб’єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом п’яти робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки. Посадові особи територіального органу Держпраці протягом п’яти робочих днів з дня отримання оновленої декларації вносять зміни до реєстру.

     Самодекларування проведення небезпечних робіт дасть можливість підприємцям скоротити час на отримання відповідних дозволів у Держпраці. Роботодавці матимуть змогу скорегувати в процесі виконання робіт подану декларацію або, навіть, відкликати її. Контроль Держпраці за дотриманням підприємцями норм законодавства про охорону праці залишається незмінним.

    Право на отримання компенсації втраченого заробітку за час самоізоляції від COVID-19 мають усі працевлаштовані. Допомога фінансується у разі самоізоляції під медичним наглядом або перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.

    Підставою для її нарахування є виданий у встановленому порядку лікарняний листок із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11». Такі лікарняні видаються, як і в загальних випадках, спочатку на п'ять днів з наступним продовженням.

    Щоб отримати від Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11» своєму роботодавцю.

    У свою чергу, роботодавець на підставі отриманого від працівника лікарняного листка оформлює заяву-розрахунок, у якій вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду на фінансування. Зробити це можна дистанційно.

    Розмір допомоги складає 50% середньої заробітної плати та не залежить від тривалості страхового стажу працівника. Фонд здійснює фінансування, починаючи з шостого дня, перші п'ять днів оплачуються роботодавцем.

    Для медичних працівників компенсація складає 100% середнього доходу і також не залежить від тривалості страхового стажу.

    Під час проведення польових робіт в агропромисловому комплексі зростають обсяги та інтенсивність виконання відповідних технологічних операцій, пов’язаних зі застосуванням, транспортуванням та зберігання пестицидів. Зокрема, зростає кількість осіб, що беруть участь у виробництві, у тому числі за рахунок тимчасово залучених, збільшується кількість задіяної техніки, тривалість сільськогосподарських робіт протягом доби тощо. 

    Транспортування, зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати з дотриманням керівниками, спеціалістам та працівниками підприємств агропромислового комплексу під час всього періоду польових робіт. Слід посилити профілактичну роботу по запобіганню виробничого травматизму та організувати роботу згідно вимог  Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» (НПАОП 01.0-1.02-18) у частині безпечного здійснення робіт із транспортування, зберігання та застосування пестицидів.

Основні вимоги безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив:

  1. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів потрібно здійснювати з дотриманням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та інших нормативно-правових актів у частині безпечного здійснення робіт із транспортування, зберігання та застосування пестицидів.
  2. Не дозволяється у темний час доби здійснювати роботи, пов’язані з транспортуванням аміаковмісних мінеральних добрив, приготуванням розчинів, змішуванням їх та внесенням у ґрунт.
  3. Не дозволяється транспортувати разом різні види пестицидів, хімічна взаємодія яких у разі порушення герметичності упаковки може спричинити займання.
  4. Не дозволяється перевозити пестициди та протруєне насіння разом із біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами, а також із людьми.
  5. Не дозволяється використовувати для зберігання продуктів, фуражу, води тощо тару від мінеральних добрив, навіть після її знешкодження (знезаражування). Тара з-під мінеральних добрив утилізується згідно з вимогами природоохоронного законодавства.
  6. У машинах, які застосовуються для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей переміщення пестицидів (фланці, затички, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки.

    Законними підставами для припинення трудового договору є:

  • угода сторін;
  • закінчення терміну дії трудового договору (роботодавець може його просто не продовжити);
  • призов або вступ працівника на військову службу;
  • розірвання трудового договору з власної ініціативи працівника (ст. 38-39 КЗпП);
  • розірвання трудового договору з власної власника (ст. 40-41 КЗпП);
  • розірвання трудового договору на вимогу профспілки(ст. 45 КЗпП);
  • переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу;
  • відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість у випадку, якщо підприємство переїжджає, відмова працювати через зміну істотних умов праці;
  • набрання чинності вироку суду, що виключає можливість продовження роботи;
  • укладення трудового договору всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції».

    У випадках коли працівник не має бажання звільнятись, він за будь-яких умов не має писати таку заяву, адже у майбутньому в суді буде важко довести таку обставину, як примушування працівника з боку роботодавця до написання заяви про звільнення за власним бажанням.

    Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, він зобов'язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

    Припинення трудових відносин за угодою сторін відбувається, якщо сторони узгодили день звільнення без прив'язки до відпрацювання.

    Роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строки, зазначені статтею116 Кодексу законів про працю України, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним  орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    Головне управління Держпраці у Луганській продовжує публікацію статей щодо роз’яснення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, який діє з 01 липня 2019 року (далі – Порядок).

    Згідно вимог пункту 30 Порядку, розслідування нещасного випадку комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії.

    Також зазначено, що у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та у випадках, зазначених у пункті 43 Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

    Пунктом 43 Порядку передбачено, що заклади судово-медичної експертизи, експертно-технічні центри, органи досудового розслідування, інші органи та установи на запит роботодавця, голови комісії, потерпілого (членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи) повинні безоплатно надавати у найкоротший строк матеріали та висновки щодо нещасного випадку, а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, — після проведення цих досліджень.

    Іноді, під час проведення розслідування, виникає необхідність у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань, цей факт теж впливає на строк проведення розслідування. Пункт 42 Порядку зазначає, що експертно-технічні центри, дослідні, випробувальні лабораторії та інші підрозділи (групи) технічної підтримки, які функціонують у складі підприємств (установ, організацій), що належать до сфери управління Держпраці, надають на запит голови комісії висновки щодо причин настання нещасного випадку та пропозиції щодо заходів запобігання виникненню подібних нещасних випадків зазначеними організаціями.

    Окремо нагадаємо, що згідно вимог пункту 49 Порядку до матеріалів розслідування нещасного випадку належить наказ про продовження строку проведення розслідування. Тобто, отримавши письмове погодження продовження строку проведення розслідування від територіального органу Держпраці, роботодавець повинен видати наказ із зазначенням підстав для продовження строку проведення розслідування.

    В період з 25 по 29 травня 2020 року фахівці відділу державного нагляду в енергетиці, в металургії та у машинобудуванні Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Луганській області продовжили проведення превентивних заходів в дистанційному форматі з піднаглядними підприємствами Луганської області.

    В ході зазначених заходів з представниками суб’єктів господарювання було обговорено низку питань, пов’язаних з такими розділами нормативно-правових актів з охорони праці, як: НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» , НПАОП-0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментами та пристроями», НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» та інших.

    Наприклад, під час одного з превентивних заходів фахівці Головного управління Держпраці надали роз’яснення щодо вибору безпечних засобів праці (V розділ НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників»), зокрема, представнику підприємства була надана наступна інформація.

    Органи керування засобом праці, які можуть створити небезпеку, мають бути добре видні і за необхідності належним чином позначені. Ці органи керування повинні відповідати вимогам ергономіки і бути розміщені таким чином, щоб їх використання не створювало додаткової небезпеки.

    Особи, які працюють біля головного пульта керування, повинні мати можливість упевнитись у відсутності людей у небезпечних зонах. Якщо це неможливо, повинна бути передбачена автоматична захисна система з акустичною сигналізацією. Працівник, якому загрожує небезпека, обумовлена пуском у дію або зупинкою засобу праці, повинен мати час і/або можливість швидко її уникнути.

    Система керування повинна бути надійною. Під час її вибору слід враховувати вірогідність відмови, поломки і заклинювання у передбачуваних умовах експлуатації.

    Приведення засобу праці у дію повинно бути можливим тільки за умови цілеспрямованих дій за допомогою призначеної для цього системи керування, яка повинна забезпечити приведення засобу праці в дію після зупинки незалежно від причини цієї зупинки. Ці вимоги не стосуються поновлення роботи або зміни параметрів під час виконання передбачених технологічним процесом наказів автоматичного керування.

    Система керування кожним засобом праці повинна забезпечувати надійне вимикання всього засобу праці. Кожне робоче місце повинно бути обладнане системою керування, яка забезпечувала б залежно від рівня небезпеки зупинку дії всього засобу праці або тільки його певної частини з тим, щоб привести його у безпечний стан.

    Відповідно до частини першої статті 26 Кодексу законів про працю України визначено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

    Призначення випробування не залежить від кваліфікації і досвіду працівника. Його встановлюють, аби визначити придатність до виконання конкретної роботи.

       Однак передбачено категорії працівників, яким випробування під час прийняття на роботу не встановлюється. Це:

       - особи, які не досягли 18 років;

       - молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

       - молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;

       - особи, звільнені в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

       - інваліди, направлені на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;

       - особи, обрані на посаду;

       - переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

       - особи, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;

       - вагітні жінки;

       - одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

       - особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

       - тимчасові та сезонні робітники;

       - внутрішньо переміщені особи.

       Відповідно до частини першої статті 27 Кодексу законів про працю України, строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців. В окремих випадках випробування може тривати шість місяців. Для встановлення працівникові такого строку випробування необхідна згода профспілкового комітету.

       У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, роботодавець повинен виконати визначені законом обов’язки, а саме: роз’яснити працівникові його права та обов’язки і поінформувати про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору; ознайомити з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;  надати робоче місце, забезпечити працівника необхідними для роботи засобами. Факт ознайомлення працівник підтверджує своїм підписом.

     Відповідно до статті 28 Кодексу законів про працю України визначено, коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

     У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

     По закінченні випробування, спеціальний наказ (розпорядження) про остаточне прийняття особи, що пройшла випробування, видавати не потрібно.

     Оскільки звільнення відбувається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, працівник не може бути звільнений у період його тимчасової непрацездатності, зокрема в день видачі листка непрацездатності. У день звільнення роботодавець має видати працівникові трудову книжку (отримання трудової книжки працівник засвідчує своїм підписом у відповідному журналі) та провести з ним повний розрахунок.

    Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовують для запобігання поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби (ст. 1 Закону України від 06.04.2000 №1645- ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Карантин встановлюють на період, необхідний для ліквідації інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими та умови роботи. Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є дотримання громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм.

    Основні поради щодо поведінки у період карантину на робочих місцях:

  1. Верхній одяг зберігайте в окремій закритій шафі, яка використовується тільки для верхнього одягу;
  2. Перед початком роботи ретельно помийте руки з милом а тоді обробляйте їх спиртовмісним розчином або антисептиком. На сьогоднішній день це обов’язкова процедура в разі будь – яких контактів із потенційно забрудненими об’єктами. Особливу увагу приділіть нігтям, там накопичується найбільше бруду;
  3. У разі частого користування антисептиком, застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри через які можливе інфікування вірусом COVID – 19;
  4. Робоче місце, стіл клавіатуру, відкриті полиці, інші поверхні протріть разовою серветкою з дезінфікуючим засобом для обробки поверхонь на початку роботи та в кінці робочого дня;
  5. Провітрювати приміщення слід через кожні 2 – 3 години;
  6. Слід обмежити спілкування з колегами, робочі місця яких знаходяться в інших приміщеннях, виробничі питання вирішувати через засоби телефонного зв’язку;
  7. Поза межами свого кабінету при відвідуванні місць загального користування слід одягати маску;
  8. Зберігайте соціальну дистанцію 1-1,5 м;
  9. Правильно користуйтеся маскою . Знімати маску не доторкаючись до зовнішньої поверхні. Користуватися не більше 2 – 3 годин. Утилізувати маску в закриті ємності.
  10. Для проведення дезінфекції користуйтесь засобами, дозволеними на Україні, що забезпечить ефективне знезараження щодо вірусної інфекції та пам'ятати про те, що:
  • Необхідно дотримуватися інструкції щодо кожного дезінфекційного засобу, в тому числі щодо отримання його ефективної концентрації та експозиції (дотримання часу перебування на оброблюваній поверхні).
  • Антисептики для обробки шкіри рук - спиртовмісні препарати зі вмістом спирту вище 60%, діючі речовини – етиловий, ізопропіловий спирт чи їх комбінації , які мають пролонгований термін дії та певний час захищають шкіру рук від хвороботворних механізмів. Антисептики для обробки шкіри рук з мінімальним терміном еспозиції (термін дії від 30 секунд до 2 хвилин). 
  • Для обеззараження поверхонь меблів,обладнання необхідно обирати такі засоби, які забезпечували б якісну дезінфекцію при невисокій концентрації розчину, не мали неприємного запаху, не псували майно.

    28 травня під головуванням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая, за участі Т.в.о. начальника, заступника начальника Головного управління Держпраці у Луганській області Дениса Рисухіна відбулось засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

    Комісія заслухала керівника штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації щодо загальної ситуації захворюваністю на COVID-19, тестування людей з підозрою на коронавірус та розглянула можливість подальшого послаблення карантинних заходів. За результатами обговорення питань про заходи із протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапи послаблення протиепідемічних заходів на території Луганської області було прийнято низку рішень щодо організації роботи навчальних закладів Луганщини.

    Зокрема, прийнято рішення, починаючи з 01 червня поточного року дозволити відвідування занять в закладах освіти в групах не більше ніж 10 осіб, проведення професійно-практичної підготовки, поетапної та державної кваліфікаційної атестації в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підготовчих заходів до практичної підготовки на виробництві, лабораторних робіт та тренажерних занять, атестації здобувачів вищої освіти, фахової передвищої освіти та відповідних підготовчих заходів.

    Як проводити атестацію робочих місць за умовами праці (далі - атестація), визначають:

  1. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 №442, далі - Порядок №442).
  2. Методичні рекомендації з проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджені постановою Мінпраці від 01.09.1992 №41, далі - Методичні рекомендації).
  3. Наказ про проведення атестації, який видає керівник підприємства.

     У зазначеному наказі затверджують состав атестаційної комісії - голова, секретар, члени комісії - і встановлюють їх повноваження. Також цим документом визначають взаємодію підприємства з лабораторією, яка буде проводити гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу.

    Коли вибирається лабораторія, вона повинна бути атестована Держпраці і МОЗ. Пункт 11 Порядку атестації лабораторій на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, затвердженого наказом Мінсоцполітики і МОЗ від 29.05.2018 №784 / 1012 (далі - Порядок №784 / 1012).

    Що повинна робити атестаційна комісія підприємства, визначає пункт 2.3 Методичних рекомендацій. Зокрема, атестаційна комісія складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць. До Карти умов праці вносять дані з протоколів гігієнічних досліджень.

    Щоб належним чином оформити Карту умов праці, атестаційна комісія повинна перевірити, чи правильно лабораторія склала протоколи гігієнічних досліджень, а саме, що:

  • відповідають протоколи формам, затвердженим Порядком №784 / 1012;
  • правильно заповнені всі пункти протоколів;
  • заповнений в протоколах розділ «Висновок»;
  • є всі підписи осіб та печатки.

    Карту умов праці підписують всі члени атестаційної комісії. З її змістом ознайомлюють під розпис працівників, зайнятих на відповідному робочому місці.

    За своєчасне і якісне проведення атестації відповідає керівник підприємства (п. 4 Порядку №442).

Страница 1 из 58

Дополнительная информация