Всеукраїнський тиждень права

  • Печать

Тиждень права

 


pdfОскарженню підлягає


ГУ Держпраці інформує про реформи Уряду України у соціальній сфері та участь територіальних органів Держпраці у їх забезпеченні

    У 2016 році Кабінет Міністрів України поставив перед собою одне з нагальних завдань: визначення основних пріоритетів та активне впровадження реформ, які дають змогу втілювати в життя принципи соціальної справедливості й забезпечити постійне підвищення добробуту населення.

    Першим пріоритетом була визначена комплексна реформа системи оплати праці, запровадження європейських стандартів у сфері соціально-трудових відносин.

    Другим – реформа системи пенсійного забезпечення.

    Третім – забезпечення адресності в наданні державної соціальної допомоги.

    Четвертим важливим напрямом було визначено децентралізацію системи соціальних послуг та їх розвиток на рівні територіальних громад.

    Необхідність проведення змін у соціальній сфері також було обумовлено завданнями і цілями загальних економічних реформ та реформи державного управління, головною з яких є децентралізація.

Реформа оплати праці

    Перший пріоритет соціальної політики мав на меті створити умови для ефективної праці людини, оскільки, насамперед, доходи від трудової діяльності формують добробут родин.

    Особливої уваги вимагало питання ціни робочої сили. Вартість робочої сили в країні була неприпустимо низькою, мінімальна заробітна плата не забезпечувала, навіть, половини вартості споживчого кошика.

    Тому одним із перших приступили до реформи у сфері оплати праці.

    Результатом цих зусиль став прийнятий 6 грудня 2016 року Верховною Радою України Закон № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який містив радикальні нововведення до позитивних змін у сфері соціально-трудових відносин.

    Було запроваджено нову методологію визначення мінімальної заробітної плати, що забезпечило повернення мінімальній заробітній платі функції державної гарантії в оплаті праці людей з невисоким рівнем доходів, з одночасним припиненням практики її використання як розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів державних чиновників.

Пенсійна реформа

    Наслідком пенсійної реформи стало підвищення рівня трудових пенсій, встановлення справедливих принципів їх нарахування, створення умов для фінансової стійкості Пенсійного фонду України; підвищення привабливості солідарної системи з метою стимулювання легалізації заробітної плати та зайнятості серед працюючого населення.

    Ключовим інструментом змін є посилення зв’язку пенсійного страхування з ринком праці, з індивідуальною сплатою соціальних внесків.

Внутрішньо переміщені особи

    Вносяться зміни до законодавчих актів України з метою визначення особливостей пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб, і осіб, котрі перебувають на тимчасово неконтрольованій державною владою України території Донецької та Луганської областей та порядку отримання сум пенсій, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав у зв’язку з перебуванням на території, тимчасово неконтрольованій Україною.

Реформа інтернатних закладів

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №562-р схвалено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки.

 Реформа системи зайнятості 

    Більша частина нинішнього покоління громадян працездатного віку не є учасниками системи соціального страхування, а кількість платників єдиного внеску є значно меншою ніж пенсіонерів.

    На даний час виплата заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, на жаль, нормою життя. Виплати у «конвертах» стали одною із складових тіньової економіки. Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів,  і перш за все, це втрата страхового стажу для призначення пенсії.

    Сьогодні працівники не бачать проблем в отриманні «тіньової» заробітної плати, так як до кишені надходять «чисті доходи». Коли вони самі надають згоду працювати на таких умовах, вони самі позбавляють себе соціальних гарантій. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

    За офіційною статистикою понад 4 мільйонів громадян працює в тіні, тобто, кожен четвертий. Висока частка зарплат виплачується у конвертах. Можна констатувати відсутність мотивації у громадян легально сплачувати податки та соціальний внесок.

    Такий стан справ фактично унеможливлює формування справедливої пенсійної системи, коли лише половина громадян беруть участь у формуванні її ресурсів, у той час як брати участь у розподілі мають право усі.

    Легалізація заробітної плати актуальна з багатьох причин, в тому числі:

  – збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі, до Пенсійного фонду України;

   – забезпечення соціальних гарантій для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

    Тому дуже важливим завданням є два блоки питань, які стосуються як центральної, так і місцевої влади:

- перше, це легалізація зайнятості та залучення до соціального страхування усього зайнятого населення;

- друге, збільшення рівня зайнятості населення та створення нових робочих місць.

Легалізація трудових відносин та діяльність органів Держпраці України

    Прийнятим 6 грудня 2016 року Верховною Радою України Законом було децентралізовано повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та делеговано ці функції органам місцевого самоврядування.

    Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р. про «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок державного контролю за додержанням  законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

    Зазначена постанова прийнята щодо таких порушень роботодавців:

- неоформлених трудових відносин,

- виплати заробітної плати у розмірі, меншому ніж мінімальна зарплата;

- заборгованості з виплати заробітної плати.

    Саме на Держпраці України і його територіальні органи та їх посадових осіб – інспекторів покладений основний тягар з виявлення вищезазначених порушень, саме вони і в тому числі інспектори Головного управління Держпраці у Луганській області є тим знаряддям, з допомогою якого держава веде боротьбу за належний захист трудових прав працівників, детінізацію заробітної плати та легалізацію трудових відносин.

    Таким чином, здійснення інспекторами зазначеного державного контролю є запорукою у здійсненні реформ Уряду у соціальній сфері.